Читати книгу - "Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України"

• Автором першої у світі конституції є український політичний і громадський діяч Пилип Орлик. 5 квітня 1710 р. його обрали гетьманом Війська Запорізького. Того ж дня Орлик виголосив «Конституцію прав і свобод Війська Запорізького». Для порівняння: у США Конституцію ухвалили 1787 р., у Франції та Польщі – тільки 1791 р. П. Орлик боровся за політичне й церковне відокремлення України від Росії, навіть уклав союз із кримськими татарами й оголосив війну Московії, але його спроби були невдалими: гетьмана почали переслідувати, через що він був змушений разом із родиною залишити Україну й шукати підтримки в різних європейських державах (Франції, Англії, Польщі, Ватикані, Саксонії, Прусії тощо). Він гетьманував понад тридцять років, але здебільшого в еміграції.

Пилип Орлик

• Петро Калнишевський змолоду пов’язав свою долю з козацтвом. 1761 р. його, вже літню людину, було обрано кошовим отаманом, і він очолював козацьке військо у війні Росії з турками й татарами. Його було нагороджено золотою медаллю з портретом імператриці. Відомо також, що кошовий мав заслужену славу будівничого. За його задумом і на його кошти звели прекрасні церкви в Лохвиці й Ромнах, а також у Межигірському монастирі. Зберігся лист генерал-губернатора князя Григорія Потьомкіна до кошового. Князь запевняв, що при царському дворі завжди боронитиме інтереси Січі та всієї України. Та не минуло й року, як Січ було зруйновано, а Петра Калнишевського разом із військовим писарем І. Глобою та військовим суддею П. Головатим заарештували. П. Калнишевського було заслано аж на Біле море, на Соловецькі острови. Там кошового замурували в казематі, залишивши тільки маленьку шпарину, через яку подавали їжу. Помер останній кошовий Війська Запорізького на Соловках у віці 112 років. Перед смертю йому дозволили поїхати до України. Але гордий козак відповів, що оскільки в Україні вже немає Запорізької Січі, то для нього там більше немає місця.

Петро Калнишевський

• Гетьман Петро Дорошенко останні двадцять років свого довгого й бурхливого життя провів у почесному засланні в Росії. Він був в’ятським воєводою, отримав від російського царя маєток на тисячу дворів у містечку Яропольче (Волоколамський повіт біля Москви) і пенсію 1000 карбованців. У своєму помісті він і помер 9 листопада 1698 р., там само був похований. Гетьман тричі за життя одружувався, мав двох дочок і трьох синів. Його правнучкою від останнього шлюбу (з Агафією Єропкіною) була дружина Олександра Пушкіна – Наталя Гончарова.

Петро Дорошенко

• Першим вищим навчальним закладом в Україні була Острозька колегія, заснована 1576 р. в місті Острог з ініціативи князя Костянтина Острозького. Другий вищий навчальний заклад – Києво-Могилянську академію – було засновано 1623 р. у результаті об’єднання Київської братської та Лаврської шкіл. На той час це були єдині вищі навчальні заклади у східнослов’янському світі.

• Волинська княгиня Софія Ружинська (XVII ст., точно роки життя невідомі) мала у своєму підпорядкуванні військо, яке налічувало 6000 осіб, і 1608 р. під музичний супровід приступом взяла замок князів Корецьких у місті Черемошин.

• Волелюбна українка Степанида була активною учасницею повстання Степана Разіна, очолювала повстанський загін зі Слобідської України. Після поразки повстання 1670 р. її ув’язнили в казематі Тихвинського жіночого монастиря.

• Найбільшою воєнною подією XVII – середини XX ст. є Берестейська битва 1651 р. між Україною та Кримським ханством з одного боку й Річчю Посполитою з другого. У ній брало участь близько 600 000 воїнів. Тільки битви Другої світової війни, зокрема на Курській дузі, біля Москви та Берліна, мали більші масштаби.

• Найнезвичайнішою дзвіницею на території України є дзвіниця Києво-Печерської лаври, яку зводили протягом 1731–1745 рр. Вона відхилена від вертикалі, як і славетна Пізанська вежа. Ще за часів спорудження через нерівномірне осідання ґрунту дзвіниця похилилася, і 1740 р. навіть було порушено справу проти архітектора І. Шеделя: його звинуватили в неправильному плануванні. Дзвіницю добудували, згодом (аж 1951 р.) визначили відхилення, а в 1987 р. виконали необхідні вимірювання вже за допомогою електроніки. На сьогодні за загальної висоти дзвіниці 96,52 м її відхилення становить близько 62 см. Отже, падіння цій споруді не загрожує.

• На початку XVIII ст. у селі Лемеші сучасної Чернігівської області народився Олексій Розум. У вільний від випасу корів час хлопець співав у сільському церковному хорі, де його помітив російський полковник Ф. Вишневський, котрий був у селі проїздом. Полковник узяв хлопчика до себе в услужіння й привіз до Санкт-Петербурга. За рекомендацією Ф. Вишневського Олексієві під прізвищем Розумовського дали місце в хорі імператорських півчих. Там його красу помітила цісарівна Єлизавета. За короткий час син козака став графом Розумовським та чоловіком імператриці Єлизавети без права престолонаслідування. Брат графа Кирило у 18 років очолив Петербурзьку Академію наук, а згодом також став гетьманом Лівобережної України.

• 14 березня 1850 р. у містечку Бердичів сучасної Житомирської області в костелі Святої Варвари місцева красуня Евеліна Ганська була повінчана з Оноре де Бальзаком. У цьому ж містечку тривалий час жив славетний польський композитор Фредерік Шопен: окрім написання музики він керував роботами з реставрації тамтешнього органу.

• Син гетьмана Пилипа Орлика Григор став визначним державним і військовим діячем Франції, генералом і довіреною особою короля Людовіка XV, дістав графський титул і велику кількість європейських державних нагород. 1747 р. Григор Орлик одружився з Луїзою-Оленою де Брюн де Дентельвіль і став власником значних земельних наділів у Франції. Під Парижем він мав замок. У середині ХХ ст. на землях, що колись належали Григорові Орлику, було збудовано міжнародний аеропорт «Орлі».

• Під час англо-бурської війни 1899–1902 рр. у Південній Африці командиром одного із загонів бурів був українець Юрій Будяк – письменник, журналіст і громадський діяч, котрий потрапив до Південної Африки як волонтер. Він урятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста, який згодом допоміг йому вступити до Оксфордського університету. 1917 р. Ю. Будяк працював в уряді Української Народної Республіки. 1943 р. він помер у радянських таборах. А англійського журналіста, якого врятував українець, звали Вінстон Черчілль (згодом він став прем’єр-міністром Великої Британії)!

• Перші україномовні газети й журнали – «Хлібороб», «Рада», «Село», «Нова Громада», «Вільна Україна», «Літературно-науковий вісник» – було створено у квітні 1906 р., після того як російський уряд у грудні 1904 р. на одному із засідань розглянув «українське питання» й ухвалив рішення, що «український рух не містить у собі скільки-небудь серйозної небезпеки».

• 23 лютого (за старим стилем) 1913 р. в Україні вперше відзначили Міжнародний жіночий день.

• 1 березня 1914 р. П. Нестеров, виконавець «мертвої петлі», що також відома як «петля Нестерова», здійснив перший у світі авіаційний переліт на велику відстань за маршрутом Київ – Одеса.